Ukrayna Kazakları Fenomeninin Doğuşu

Yıl 2024, Cilt: 6 Sayı: 1, 1 - 31, 30.06.2024

Larysa Pritsak

Öz

Doğu Slav etimonu kazak > kozak, 14. yüzyıldan bir süre sonra Polovts dilindeki qazaq'tan (< qaz) ödünç alınmıştır. Bu şekilde Doğu Avrupa'daki etimon kazak göçebe Türk kökenlidir. Yazar, Ukrayna Kazaklarının kökeni sorusunu dünya tarihi bağlamında yanıtlamak için Alman Türkolog Annemarie von Gabain'in sosyo-filolojik yaklaşımından yararlanarak bir teori geliştirmeyi önermektedir. Onun teorisini kabul edersek, Ukrayna'daki 'Kasakentum' tek bir olgu olarak, kolektif bilincin ve toplumsal karar verme sürecinin hakim olduğu göçebe toplumsal yapılarda düzenleyici bir faktördü. Bu sosyal sistemde bireysel kahramanlık eylemlerine yer yoktu.
Doğu Avrupa Kazak toplumunun XIV. ve XVII. yüzyıllarda Ukrayna, Polonya, Litvanya ve Rusya topraklarındaki tarihine ilişkin kaynakları analiz edersek, iki yönü dikkate almalıyız: bir birey olarak Kazak'ın ve aynı zamanda Kazak toplumunun. Bireysel Kazaklardan, kendi ideolojisine sahip bir Kazak sosyal yapısı oluşturuldu.

Anahtar Kelimeler

Kazak > Bir kurum olarak Kazak: Oğuzlar, muhafızlar, fatihler, Osmanlı, manastırlar için kiralık işçiler, göçebe ve yerleşikler, Polonya krallarına hizmet eden paralı askerler. Igor, Kayıt.

The Genesis of the Phenomenon of the Ukrainian Cossacks

Öz

The East Slavic etymon kazak > kozak was borrowed from the Polovtsian qazaq (< qaz) some time after the fourteenth century. In this way the etymon kazak in Eastern Europe is of nomadic Turkic origin. To answer the question of the origin of the Ukrainian Cossack in the context of world history, the author proposes to develop a theory making use of the socio-philological approach of the German turkologist, Annemarie von Gabain. If we accept her theory, the Ukrainian ‘Kasakentum’, as a single phenomenon, was a regulating factor in nomadic social structures where a collective consciousness and a social decision making process dominated. In this social system there was no place for individual acts of heroism.
If we analyze the sources concerning the history of Eastern European Cossack society in the XIV and XVII centuries in the territory of Ukraine, Poland, Lithuania and Russia, we should consider two aspects: that of the Cossack as an individual and also of Cossack society. From individual Cossacks was formed a Cossack social structure with its own ideology.

Anahtar Kelimeler

Qazaq > Cossack as an institution: oghuzes, guards, conquerors, Ottoman, hired labour for monasteries, nomadic and settled, mercenaries serving the Polish kings. The Tale of Igor, the Register.

Kaynakça

• Bābur-nāme. Ed. Eiji Mano. Kyoto. This work cites the latest and most complete edition of Bābur-nāme, 1995.
• Barthold, W., Hazai, G. "Kazak" in Encyclopedia of Islam. Volume 4. 2nd Edition. Edited by P. J. Bearman et. Al, p. 848-849.
• Berneker, Erich Karl, lavisches Etymologisches Wörterbuch, Vol. 1., Heidelber, 1924.
• Brückner, Aleksander, lownik Etymologiczny Jezyka Polskiego, Warsaw, 1957.
• Грушевський Михайло. Історія України–Руси. Київ–Львів, 1909. Т. VII.
• Греков Б. Д., Якубовский А. Ю. Золотая Орда и ее падение. М.–Л., 1950. С. 478. The Cossacks as a historic phenomenon emerged after the fall of the Golden Horde.
• Doerfer, Gerhard, Türkische und mongolische Elemente im Neupersischen, unter besonderer Berücksichtigung älterer neupersischer Geschichtsquellen, vor allem der Mongolen- und Timuridenzei, Vol. 3. Wiesbaden, 1967.
• Drimba, Vladimir. Codex Cumanicus: Edition diplomatique avec facsimiles. Bucharest, 2000.
• Gabain, Annemarie von. “Kasakentum, eine soziologisch-philologische Studie”. Acta Orientalia. Academiae Scientiarum Hungaricae, v. 11. 1960. P. 161–167.
• Gabain, Annemarie von. Die Sprache des Codex Cumanicus. Philologiae Turcicae Fundamenta 1. Wiesbaden, 1949. P 46–73.
• Gajecky, George. The Cossack Administration of the Hetmanate. Cambridge, 1978. T. 1–2.
• Golden, Peter B., “The Cerni Klobouci”. Symbolae Turcologicae, v. 6. Uppsala, 1996. P. 97–107.
• Györffy, György, Autor du Codex Cumanicus. Bibliotheca Orientalis Hungarica 5. Budapest, 1942.
• Houtsma, Martin Theodor, Ein türkisch-arabisches Glossar. Leiden, 1894.
• Menges, Karl Heinrich, Vostocnye êlementy v “Slove O Polku Igoreve”, Leningrad, 1979.
• Mel‘nycuk, Oleksandr Savyc, Etymolohicnyj Slovynk Ukrains’koi Movy, Vol. 2 Kyiv, 1985.
• Nagrodzka-Majchrzyk, Teresa. Czarny Klobouci (Chernye Klobuki). Warsaw, 1985.
• Stökl, Günther, Die Entstehung des Kosakentums. Münich, 1953.
• Öztürk, Yücel. “Erdel-Efläk-Boğdan Olaylari ve Dimitriy Vişnevetski”, Türklük Araştırmaları Dergisi, Sayi 17. Istanbul, 2005.
• Pritsak, Omeljan, The Origin of Rus’. Harvard Ukrainian Research Institute. Preface. Cambridge, 1981.
• Pritsak, Omeljan. “The Turkic Etymology of the Word Qazaq ‘Cossack’”. Harvard Ukrainian Studies. V. XXVIII. No. 1–4. 2006. P. 237–243.
• Pritsak, Omeljan, “An Elevents-Century Turkic Biligual (Turco-Slavic) Graffiti from the St. Sophia Cathedral in Kiev”. Harvard Ukrainian Studies, 1982. V. 6. P 152–166.
• Pritsak, Omeljan, The Turkic Nomads of Southern Europe. The Turkic Speaking Peoples. Münich–Berlin–London–New-York: Arestel Verlag, 2008. P. 197–213.
• Пріцак, Омелян, Коли і ким було написано “Слово о полку Ігоревім”. Київ, 2008. С. 28–49. Вступ ІІ. Половці і Русь на тлі Євразійського степу.
• Винар, Любомир, Козацька Україна. Київ–Львів–Нью-Йорк–Париж, 2003.
• Гвоздик-Пріцак Л., Економічна і політична візія Богдана Хмельницького та її реалізація в державі Військо Запорозьке. Київ, 1999. С. 108–124.
• Пріцак Лариса, Із досліджень про державу Богдана Хмельницького 1648–1657 рр, Статті і матеріали. Харків, 2003. 278 с.
• Пріцак Лариса, Основні міжнародні договори Богдана Хмельницького 1648–1657 рр. Харків, 2003. С. 493. Про українське козацтво як явище культурно-політичне у всесвітній історії див. розділ ІІ, с. 157–198.
• Пріцак Лариса, Генеза феномена українського козацтва // Український історик. Нью-Йорк–Київ–Львів–Торонто–Париж, 2006. № 43. Ч. 1–2. C. 147–162.
• Radloff W., Die alttürkischen Inschriften der Mongolei. Petersburg, 1985.
• Togan Z. V., Bugünki Türkili (Türkistan) ve Yakın Tarihi. Istanbul, 1942.
• Пилипчук Я. В., Історична географія Дашт-і Кипчак (соціально-економічний аспект) // Схід і діалог цивілізацій. До ювілею Ю. М. Кочубея. К., 2012. С. 248–263.
• Toynbee A. J., A Study of History, Oxford, 1934–1961. V. 1–12: Civilization on Trial. Oxford 1948; Hellenism: The History of Civilization. Oxford, 1959; Surviving the Future. Oxford, 1971.
• Vasmer, Max- O. N, Trubacev, timologicskij Slovar’ Russkogo Jazyka, Vol. 2. Moscow, 1967.
• Яворницький (Еварницький) Дмитро Іванович (07.11 (26.10) 1855 – 05.08.1940) – історик, етнограф, фольклорист, археолог, музеєзнавець, письменник. Історія запорозьких козаків. СПб, 1892–1897. Т. 1-3. (укр. пер. – Львів, 1990–1992). Див. концепцію добичництва про українських козаків.